...












Славутицький ДНЗ №6
"КРУНК"
Вітаємо, Гость
Головна » 2012 » Липень » 4 » Нова модель дошкільної освіти акцентує увагу вихователів на тому, що знання, вміння і навички є засобами, а не метою розвитку дитини.
1:17 PM
Нова модель дошкільної освіти акцентує увагу вихователів на тому, що знання, вміння і навички є засобами, а не метою розвитку дитини.
 
    Пропонуємо Вашій увазі роздуми Алли БОГУШ, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України, заслуженого діяча науки і техніки на тему "ФУНДАМЕНТ МІЦНОЇ ДЕРЖАВИ", опубліковані на веб-сайті ПЕДПРЕСА.
 
"Організація життєдіяльності дошкільнят з урахуванням освітніх змістових ліній дає змогу забезпечити належний рівень їх соціально-особистісного розвитку. Увага педагога має спрямовуватися на розвиток фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я дитини, її особистісних цінностей.

Фундамент майбутнього в державі становлять найменші її громадяни – діти дошкільного віку. Ці гнучкі пагінці, зростання яких залежить від якості змістового начинення, що їм пропонують насамперед сім’я і дошкільні навчальні заклади. Сьогодні дошкільна освіта є самостійною системою, обов’язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний навчальний заклад.

Поняття «дошкільна освіта» з’явилося в науковому і педагогічному середовищі в 1993 році, коли було прийнято Державну національну програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). В жовтні 1998 року вперше затверджено «Базовий компонент дошкільної освіти» (БКДО) – зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості і вихованості дитини семи років. А в 2001 році було ухвалено Закон України «Про дошкільну освіту», який у законодавчому порядку визнав її «обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти в Україні». У ст. 9, § 2 Закону зазначено, що здобуття освіти в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має забезпечити виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти.

У 2010 році відбувся І Всеукраїнський з’їзд дошкільних працівників, на якому було схвалено Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти до 2017 року та програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

ПРИНЦИП ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ

Чому виникла необхідність у розробці нової редакції Базового компонента дошкільної освіти? Згідно із Законом України «Про освіту» кожні 10 років відбувається оновлення освітніх Державних стандартів. Тобто актуальність підготовки нової редакції Базового компонента зумовлена, насамперед, законодавчо. При цьому важливо було врахувати вимоги сьогодення. За період дії чинного БКДО (з 1998 по 2010 роки) в освітянському просторі України відбулися істотні зміни. Зокрема, над­звичайної актуальності набуло завдання максимально наблизити навчання і виховання кожної дитини до її сутності, здібнос­тей і особливостей – не всупереч природі кожної дитини, а завдяки її пізнанню і розвитку, що забезпечується реалізацією принципу дитиноцентризму. Нова модель дошкільної освіти акцентує увагу вихователів на тому, що знання, вміння і навички є засобами, а не метою розвитку дитини.

До того ж в освітньому просторі усталився принцип варіативності програмно-методичного забезпечення державних стандартів освіти – будь-якої, окрім дошкільної.

Нова редакція БКДО, як і попередня, ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», інших нормативних актах. Її засадами стали визнання са-моцінності дошкільного дитинства, створення сприятливих умов для формування особистості, виявлення поваги до дитини, компетентнісний підхід до її розвитку тощо.

Зміст визначено відповідно до вікових можливостей дітей. Увага педагога має спрямовуватися на розвиток фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини.

ЗМІСТ СТАНДАРТУ – В ОСВІТНІХ ЛІНІЯХ

Нова редакція Базового компонента визначає зміст і структуру дошкільної освіти за його інваріантною і варіативною складовими.

Інваріантна складова формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння і відображення внутрішньої та зовнішньої картини світу, змістом Базового компонента дошкільної освіти, як і в інших Державних стандартах, визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів) розвитку, набуття знань, умінь і навичок.

Інваріантну складову змісту дошкільної освіти, як і в початковій школі, систематизовано не за сферами життєдіяльності (як це було в попередньому варіанті), а за освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природ­ному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. Як бачимо з назв, стрижнем кожної освітньої лінії є дитина, її особистісний розвиток. Кожна завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи – сформованістю певного виду компетенцій. Таких, як здоров’язберігальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна тощо.

Вилучення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

Щодо варіативної частини, то її (вперше у змісті БКДО) подано з освітніми лініями «Комп’ютерна грамота», «Іноземна мова», «Хореографія», «Шахи» та ін. При цьому варіативна складова визначається самостійно дошкільним закладом з урахуванням особливостей регіону, індивідуальних освітніх запитів дітей і побажань батьків. Це можуть бути й інші варіативні освітні лінії з фізичного розвитку дітей (секційні, гурткові заняття), з образотворчої діяльності, логіки, алгоритміки, художньо-мовленнєвої діяльності тощо.

Що стосується програмно-методичного забезпечення, то у вступній частині документа прописано: «БКДО – це Дер­жавний стандарт дошкільної освіти України, який реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України». Зауважу, що до розробки нової редакції БКДО було залучено широкий загал практиків, які й упроваджуватимуть його зміст у діяльність ДНЗ, а також провідних учених України в галузі дошкільної освіти. А ще мені хотілося б подякувати від імені авторського колективу розробників БКДО заступникові мі­ністра Борису Жебровському, який постійно надавав нам допомогу як організаційно, так і порадами. Це була єдина команда однодумців.

ПРОБЛЕМА ВІКУ СТУКАЄ У ВІКНО

Я хотіла б зупинитися ще на одному актуальному питанні, з яким досить часто звертаються до нас практики: як забезпечити наступність між дошкільною і початковою ланками освіти?

На жаль, підготовка до школи здебільшого зводиться до формування вузькопредметних ЗУНів (знань, умінь, навичок), що приводить до дублювання змісту, форм і методів шкільного навчання. Це не лише знижує інтерес дітей до на­вчання, а й зашкоджує їхньому здоров’ю.

Отже, відповідь однозначна: ніякої спеціальної предметної підготовки в ДНЗ і в інших типах закладів бути не може. Дитина мусить бути готова до школи особистісно-психологічно і соціально, що й передба­чено БКДО.

Психологічна готовність має на меті формування в дітей певного ставлення до шкільного навчання як серйозної і соціально-значущої діяльності, а також забезпечення відповідного рівня інтелектуального, мовленнєвого та емоційно-вольового розвитку.

Готуючи дітей до школи, варто уникати надмірного їх перевантаження відомостями з різних освітніх галузей. Наприклад, знаннями з фізики, математики, геометрії, астрономії тощо, якими начинені і сьогодні варіативні програми дошкільних закладів, зокрема приватних. Усе частіше можна почути, що наші діти – акселерати. Вони мають неабиякі потенційні можливості для засвоєння складного матеріалу, потрібно лише розробити відповідну методику навчання. Запереченням цієї сентенції є слова В. Котирло про те, що «прямої і однозначної залежності розвитку від навчання немає».

Розвивальний ефект навчання залежить від його змісту і методів, які обов’язково лімітуються віковими можливостями. Ні в якому разі не можна ігнорувати вік дитини, оскільки, за образним виразом академіка О. Запорожця, «проблема віку, яку ми виштовхнули у двері, стукає у вікно». Не можна навчити дошкільнят усього, чого захочуть дорослі. Важливо, щоб одержані знання справді сприяли розвитку дитини, а не були «мертвим вантажем чи механічно відтворювалися».

Вважаю, що в новій редакції БКДО закладені перші сходинки наступності й перспективності між дошкільною і початковою ланками освіти на державному рівні, залишається їх реалізувати в новому програмно-методичному забезпеченні Базового компонента дошкільної освіти.

ДОВІДКА

Алла Михайлівна БОГУШ – завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук (м. Москва), Міжнародної слов’янської Академії освіти ім. Я. А. Коменського, Академії наук вищої школи, міжнародної Академії духовних наук. Фахівець з методики навчання дітей раннього і дошкільного віку споріднених слов’янських мов (української і російської) в умовах дошкільних навчальних закладів і сім’ї. Фундатор дошкільного напряму української лінгводидактики. Автор 600 наукових праць. Створила програми з методики ознайомлення з довкіллям, українським народознавством, організації художньо-мовленнєвої діяльності, навчання української мови в дошкільному закладі; підручники та навчальні посібники для студентів ВНЗ дошкільного профілю. Науковий керівник авторського колективу з розроблення нової редакції Базового компонента дошкільної освіти. Нагороджена нагрудними знаками Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України», «За наукові досягнення», медаллю В. О. Сухомлинського, медаллю АПН України «К. Д. Ушинський», орденом Української православної церкви Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня, почесними грамотами президії АПН України та МОН України.
Переглядів: 2441 | Додав: GusevaL | Рейтинг: 5.0/7
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сентябрь

КРУНК