...












Славутицький ДНЗ №6
"КРУНК"
Вітаємо, Гость
Головна » 2013 » Вересень » 5 » ДМИТРО ТАБАЧНИК: Україна увійшла до десятки світових лідерів з надання освітніх послуг
8:34 PM
ДМИТРО ТАБАЧНИК: Україна увійшла до десятки світових лідерів з надання освітніх послуг
 
Протягом години в режимі он-лайн міністр освіти і науки відповідав на запитання українських школярів, студентів, абітурієнтів та їх батьків на сайті газети «Известия.UA». Найцікавіші запитання й відповіді пропонуємо вашій увазі. 
Уроки мови
– Ми ледь знайшли в Києві російську школу, але й та – зі змішаним навчанням. Скільки шкіл, де викладання проводиться російською, було і тепер залишилося в Києві?
– Загалом, у всіх середніх школах російську мову вивчають 1 мільйон 184 тисячі учнів. Вона – або мова викладання, або предмет «Російська мова та література», також вивчається факультативно. В Києві є проблема: нестача місць у школах і класах з російською мовою викладання. Напевно, в департаменті освіти міста повинні активніше враховувати побажання батьків. Нам вдалося забезпечити абсолютно добровільний вибір вивчення другої мови, що за новим державним стандартом є обов’язковим з п’ятого класу. Другою іноземною мовою 52 відсотки обрали німецьку, майже 23 – російську, французьку – 14 , англійську – 7,5, польську – 1,6, іспанську – 1,2.
Нині в Україні працює приблизно 1 300 середніх шкіл, мовою викладання в яких є російська. В них навчається близько 695 тисяч дітей. Але всі школи, які фінансуються в Україні за рахунок бюджету, це – українські школи з українською, російською, угорською, кримськотатарською мовами викладання.
На мій погляд, проблема русифікації є досить надуманою. В усіх школах – з російською мовою викладання, з угорською, з кримськотатарською – є обов’язковий предмет «Українська мова і література». Він викладається скрізь і всюди проходить державна підсумкова атестація. Це є обов’язковою частиною навчального процесу.
Іноземні студенти
– Українець може отримати освіту в російському ВНЗ в середньому за 15 тисяч євро. Чи можна домовитися з Росією про взаємну безкоштовність освіти? Взагалі, чи популярна наша вища освіта для іноземних студентів?
– У 2012 – 2013 навчальному році іноземці офіційно заплатили за своє навчання 4,3 мільярда гривень. Серед 65 тисяч іноземців близько 5,5 тисячі – російські громадяни. І всі вони так само платять за свою освіту, як українські громадяни в Росії, Німеччині або в інших країнах. У нас міжурядові угоди найвищого рівня, які дають можливість обмінюватися студентами й аспірантами. Така угода є і з Росією. Близько двохсот росіян ми щороку приймаємо на бюджетні місця, близько трьохсот українців – Росія. Україна приваблює іноземних студентів вільним і рівним доступом до матеріально-технічної бази ВНЗ, толерантним ставленням українців і помірною вартістю навчання.
Мені дуже приємно, що українська вища освіта користується попитом. За три з половиною роки кількість іноземних студентів зросла з 40 до 65 тисяч осіб. Отже, Україна увійшла до «десятки» світових лідерів з надання освітніх послуг. А це – інвестиції, які є вигідними, адже не пов’язані з витратою природних ресурсів. У нас кількість фінансових «вливань» в економіку країни від іноземних студентів третій рік поспіль «додає» на 500 з гаком мільйонів гривень.
В Україні потужною є не тільки вища, а й професійно-технічна освіта, яка може зацікавити іноземців. Ми почали пропагувати на зовнішньому освітньому ринку навчання іноземців в українських професійно-технічних училищах для тих країн, які потребують підготовки кваліфікованих робітників.
Для популяризації навчання в українських освітніх закладах у країнах СНД Близького Сходу, Африки, Латинської Америки і в Китаї планується відкриття представництв Українського державного центру міжнародної освіти. А Бразилія і Туркменистан уже висловили готовність організувати цільове спрямування своїх громадян для отримання освіти в українських ВНЗ.

 
Болонська система
– Чи виправдало себе впровадження Болонської системи?
– На адресу будь-якої освітньої системи: і класно-урочної Яна Амоса Коменського, й експериментальної математичної школи Шаталова, і школи Амонашвілі, і школи Сухомлинського за весь час існування є і захоплені відгуки, і нейтральні, і критичні. Те саме стосується і Болонської системи. Я думаю, що основною помилкою її введення в Україні була дуже жорстка регламентація. А система визначає тільки нижчий поріг «впізнаваності» диплома. Без чого не можна стати, скажімо, інженером-теплофізиком? Без певної кількості навчальних годин і курсів. У нас намагалися задати і верхню планку, а це – неправильно. Взагалі, Болонська система запроваджувалася як спроба об’єднати викладацький науковий і творчий ресурс вищої школи Європи, щоб успішно конкурувати з американською. Болонська система дала мобільність через «впізнаваність» дипломів. Тому держава, з точки зору цієї системи, всі свої нормативи і вимоги виконала. Далі кожен університет повинен пройти акредитацію, ввійти до Великої хартії університетів. До речі, близько п’ятдесяти українських університетів цією хартією визнані. Наприклад, улітку до неї увійшов Чернігівский політехнічний університет.

Перевірити ліцензію
– Двадцять викладачів приватного Донецького інституту психології і підприємництва залишилися без роботи. Ще сотня студентів буде без дипломів, хоча гроші за навчання заплатили. Що їм робити і чи можна довіряти комерційним ВНЗ після таких прецедентів?
– У нас є дуже хороші недержавні заклади освіти. Але кожна людина, яка обирає для себе чи для дітей місце навчання, повинна робити це відповідально. Наприклад, я ніколи не поступав би і не віддав би дитину до навчального закладу, де хоча б рік немає заяв від абітурієнтів. Адже це – чи не найголовніший рейтинговий показник! Дивно, коли батьки не цікавляться, чи має заклад ліцензію, чи її продовжили, чи пройшов він акредитацію. Ми ж у магазині звертаємо увагу, чи не закінчився термін придатності продуктів, які ми купуємо. Заклади зобов’язані показати діючу ліцензію на право надання освітніх послуг. Тож не купуйте «непридатні освітні продукти»!
– Чи правомірно вчиняють ті, хто не пу­скає студентів до гуртожитку після 23.00?
– Відповідно до законодавства і нормативних актів Міністерства освіти і науки, гуртожиток є житлом для студентів, хоч і тимчасовим. І ніхто не має права обме­жувати його доступ до житла. Гуртожитки побудовані не для створення комфортних умов для їх комендантів.

Допомога вчителеві
– Чи триває робота над написанням спільного посібника для вчителів історії Росії і України?
– Учені з України і Росії успішно працювали над посібником для вчителів. Нині спільними зусиллями вже підготували 32 модулі. П’ять з них опубліковано. Це невеликі книжки, які будуть корисними вчителям історії в Україні і Росії. Їх розробляли, враховуючи провідні досягнення історичної науки. Наприклад, коли історія народу пізнається через повсякденність. Мені імпонує такий підхід. Зокрема, є модуль, присвячений щоденному життю російського дворянства і української шляхти в XVII – XVIII столітті. І модуль, який показує життя радянської людини в 40 – 50-х роках. Разом з ученими Туреччини МОН реалізує схожий проект. А у вересні відбудеться чергове засідання комісії українських і польських істориків, які виходять на завершальну фазу роботи над створенням навчального посібника для вчителів історії цих країн. До політики такі спільні дослідження не мають ніякого стосунку. До речі, за підсумками конференції міністрів освіти Європи, яка відбулася в Києві, підтримано ініціативу українського міністерства про проведення Міжнародної учнівської олімпіади з історії. І вона відбулася успішно.

За матеріалами «Известия.UA» і прес-служби МОН

Переглядів: 447 | Додав: GusevaL | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сентябрь

КРУНК