...












Славутицький ДНЗ №6
"КРУНК"
Вітаємо, Гость
Головна » 2013 » Вересень » 23 » Як виховувати у дитини старшого дошкільного віку позитивне ставлення до самої себе
6:20 PM
Як виховувати у дитини старшого дошкільного віку позитивне ставлення до самої себе
   
Важливий показник повноцінного, такого, що відповідає віковим можливостям дошкільника, становлення самосвідомості – сформованість ціннісного ставлення  дитини до самої себе.  Коли йдеться про вміння дошкільника цінувати себе, мають на увазі   не схильність до вивершення дитиною свого «Я» за рахунок утиску інтересів інших; не надмірне зосередження дитини на собі, егоцентризм, хворобливий індивідуалізм, а здорову здатність підтримувати своє повноцінне буття, розраховувати на себе, знати власний природний потенціал, свої можливості, заявляти про себе іншим людям, відстоювати свої права, докладати зусиль для виконання обов’язків та для досягнення мети. Любов до себе – прояв свідомого ставлення малюка до життя, його вміння перебувати у злагоді із собою.  Якщо егоїзм шкідливий,  руйнівний для особистісного становлення, то самолюбність, як базова якість, особистості, корисна для розвитку: вона засвідчує сформованість ціннісного ставлення до світу взагалі і до себе зокрема. Зверніть увагу на наступні чинники  і зробіть висновки про те, чи  любить та цінує себе ваша дитина:

Дитина, яка цінує себе:

  • насолоджується активним буттям, проявляє свої емоції та по­чуття на повну силу;
  • усвідомлює свою цінність для рідних, близьких, това­ришів;
  • характеризується позитивним Я-образом, орієнтується у власних чеснотах і вадах, цінує свої позитивні якос­ті, вважає себе достатньо хорошою;
  • приймає себе такою, якою є: не ненавидить за вади, не вихваляється чеснотами;
  • оптимістично ставиться до своїх можливостей, до­віряє собі, покладаєть­ся на власні сили;
  • володіє адекватними засобами допомоги і підтримки себе у складних ситуаціях, конструктивно діє в нових умовах;
  • як правило, чесно й правдиво поводиться щодо себе та інших;
  • цікавиться собою: спостерігає, аналізує свої дії, до­сягнення, вчинки; придивляється до зовнішності, за­питує про внутрішнє життя;
  • чутлива, сприйнятлива до власного стану, диферен­ціює своє гарне та погане самопочуття;
  • схвалює себе запевні здобутки, поважає за позитивні якості, вчинки, високі досягнення в певних сферах життєдіяльності;
  • знає, що їй вдається краще, а що – гірше; розуміє, що не може бути бездоганноюй успішною в усьому;
  • відстоює власну гідність, не погоджується із зневаж­ливим ставленням до себе інших, з несправедливими  оцінками;
  • намагається стати кращою, докладає для цього зусиль;
  • вибачає себе та інших за недоречності, огріхи, помил­ки; виявляє щодо себе та інших толерантність; не пе­ребуває довго в напруженому стані, легко відходить;
  • намагається самостійно розв'язуватисвої проблеми;звертається по допомогу до інших лише в разі об'єктивної необхідності;
  • покладається не лише на оцінки авторитетних людей, а й на реальні кількісно-якісні показники результатів своєї діяльності, довіряє власній самооцінці;
  • здатна поводитися совісноза відсутності контролю дорослого та його впливів;
  • має амбіції, прагне визнання своїх чеснот авторитет­ними іншими, домагається уваги значущих людей;
  • не сумує на самоті; вміє розпорядитися своїм часом, зайняти себе, прийняти власне рішення, здійснити елементарний вибір;
  • диференційовано ставиться до людей, що її оточують: охоче спілкується з приємними дорослими та одноліт­ками, здатна від­мовити у прихильності неприємним для неї особам.

      Слід зазначити, що ціннісне ставлення дошкільника до себе базується на його уявленнях про власне « Я » - своє тіло та його функції; внутрішній світ: думки, переживання,  мрії, плани, цілі, наміри,  устремління; соціальний статус, розумові та практичні дії, комунікативні вміння, моральні якості тощо. Чим ширші,  глибші уявлення дитини про саму себе, тим більше вона цікавиться собою, цінує себе, порівнює з іншими людьми, у неї формується життєдайне самоставлення. Для батьків   важливо збалансувати орієнтованість на себе зі спрямованістю на інших – родичів, вихователів, товаришів; до самореалізації. У реальному житті дітей, у яких збалансовані всі перелічені ознаки,  значно менше,   ніж тих, в кого переважає одна або кілька з них. Дисбаланс може призвести до заниженої самооцінки у дитини, до відчуття  у неї меншовартісності, які з часом можуть виявитися незворотними.

            Тому варто знати і враховувати основні чинники, що  можуть викликати       дисгармонійне ставлення дитини до себе:

  • велика кількість критичних зауважень, негативних су­джень, насмішок дорослого;
  • недовіра батьків до можливостей дитини, низькі очі­кування щодо неї, песимістична гіпотеза її розвитку;
  • незадоволення батьків реальними досяг­неннями дитини, применшення значущості її власних зусиль;
  • надмірна вимогливість батьків та педагогів;
  • надмірна опіка, невсипущий контроль дорослого за думками, поведінкою, діяльністю;
  • байдужість батьків до успіхів дитини, її домагань, інтересів, чекань;
  • приниження, покарання, образа, ущемлення бажань, приниження  почуття гідності;
  • ігнорування самооцінних суджень дошкільника, напо­лягання дорослих на бездоганності й безпомилковості їхніх суджень;
  • порівняння дитини, її досягнень, якостей, здібностей з  досягненнями одноліток;
  • створення дорослими атмосфери конкурентності, зма­гальних, екстремальних ситуацій;
  • постановка перед дитиною різних умов, за яких її лю­битимуть; відмова в прихильності до неї  в разі їх порушення;
  • побоювання перехвалити дитину, бажання тримати її в "залізному кулаці";
  • відмова батьків підтримати, захистити дитину в складній ситуації;
  • невиконання дорослими даних ними обіцянок;
  • нещирість дорослого, його небажання поділитися з дитиною важливою інформацією;
  • ігнорування дорослими совісті як внут­рішнього механізму саморегуляції поведінки; брак розмов про неї, відсутність схвалень совісної поведінки дитини.

      Натомість,  радимо використовувати  висловлювання, що формують позитивні  життєві установки дитини:

  • не робити з мухи слона;
  • вдягати рожеві окуляри, коли сердитий;
  • не воювати з вітряками;
  • перекодовувати свій мозок-комп'ютер;
  • коли тобі погано, знайти собі заняття;
  • завести звичку всміхатися;
  • забути слово "не знаю";
  • хвалити себе, коли є за що;
  • підтримувати лише приємні розмови;
  • не залишатися сам на сам з неприємностями;
  • час від часу поступатися іншим;
  • не чекати забагато від чужих людей;
  • не прагнути досконалості в усьому.

Ці висловлювання збагачують досвід дитини, налаштовують  на гумористичний лад, вправляють у позитивному ставлення до себе та життя в цілому.

Бажаємо успіхів!

Переглядів: 652 | Додав: GusevaL | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сентябрь

КРУНК