...












Славутицький ДНЗ №6
"КРУНК"
Вітаємо, Гость
Головна » 2012 » Квітень » 10 » Віртуальний спеціальний проект (публікація 4). Заняття як основна форма цілісного розвитку зорової системи.
2:11 PM
Віртуальний спеціальний проект (публікація 4). Заняття як основна форма цілісного розвитку зорової системи.
 
 
 
  Розвиток дотику і дрібної моторикиТакож важливим завданням тифлопедагога є навчання вмінню дошкільників з порушенням зору отримувати інформацію про навколишній світ за допомогою дотикового сприйняття, та можливість використовувати ці вміння в самостійній ігровій, навчальній, побутовії діяльності. 
   Тому,  під час організації  перших навчальних занять, ми намагаємось ознайомити дітей з будовою рук, назвою пальчиків, вчимо виконувати різні дії всією рукою і кожним пальцем  окремо, крім того організовуємо і проводимо різні види ігор з пальчиками, особливо цікавими для малюків є ігри з віршованим супроводом та пальчикові театри.
  Тифлопедагог формує у дітей послідовне дотикове обстеження іграшок і предметів найближчого оточення за певним планом: правильно брати їх в руки (грибок треба брати за ніжку і т.д.); вчить обстежувати двома руками, зверху вниз, звертати увагу на деталі, виділяти всі чуттєво-сприйнятні ознаки, що відрізняють ту чи іншу іграшку, предмет, тобто ті, за якими вони можуть бути розкриті. Наприклад, при обстеженні ляльки дитина повинна вміти виділити її голову, тулуб, руки і ноги; при обстеженні грашки, що зображає тварину, - виділити голову, тулуб, лапи, хвіст.
  Свої дії при дотиковому обстеженні діти повинні навчитися поєднувати з  цілеспрямованим зоровим сприйняттям. З метою навчання дітей зоровому контролю за діями своїх рук ми пропонуємо завдання, в яких треба обвести предмет по контуру; підібрати зображення до силуетних картинок, обвести їх рукою і точно накласти  чи погрупувати всі однакові.
   На перших етапах навчання ми  проводимо з дітьми ігри та вправи, що потребують одночасного використання і зору, і дотику. Пізніше дітей вчимо обстежувати і впізнавати іграшки, предмети, геометричні еталони тільки дотиково, виключивши зір. Особливо цікавою для дітей є гра з «чарівною» торбинкою (в торбинку кладуться різноманітні іграшки і предмети, а дитина на дотик впізнає і називає, що вона там знайшла).
  Найважливішим прийомом на перших етапах навчання виступають обстежуючі спільні дії дитини і тифлопедагога, супроводжувані словесними описами дорослого, а пізніше – і  самої дитини. Питання, які ставимо дитині, направляють його дотикове обстеження, допомагають виділити необхідні ознаки і словесно їх позначити.
  Включаємо  до заняття ігри та вправи, що підвищують дотикову  чутливисть пальців рук, розвивають точність і координованість рухів рук та пальців. Дітям пропонується розкласти різні за формою і величиною камінчики, деталі конструктора, елементи різних мозаїк, різні за формою і матеріалом, з якого зроблені, дрібні  іграшки і т.д. Для зміцнення м'язів руки, розвитку сили пальців пропонуються вправи з використанням різних м'ячів, гумових і поролонових губок. До занять з розвитку дотику і дрібної моторики включаємо різні види предметно-практичної діяльності дітей.  Проводиться також навчання дітей елементам письма.
  Розвиток у дошкільників із зоровою патологією дотику і дрібної моторики розширює їхні пізнавальні можливості, сприяє розвитку розумової діяль ності й мовлення, збагачує їх уявлення про навколишній світ, дозволяє краще орієнтуватися в ньому.
 
Навчання орієнтуванню в просторі
   Навчання дітей орієнтуванню в просторі здійснюється нами у кілька етапів:
 - на першому етапі створюємо у дітей чіткі уявлення про своє тіло і його симетричність, про просторове розташування його частин; навчаємо їх практичному орієнтуванню «на собі»;
 - на другому етапі даємо дітям уявлення про те, що власне тіло є точкою відліку при орієнтуванні в навколишньому просторі, тобто «від себе»,  прищеплюємо навички полісенсорного сприйняття предметів, вміння аналізувати інформацію, отриману за допомогою зору і збережених аналізаторів, об'єднувати їх у єдиний образ і застосовувати в практичному орієнтуванні;
- третій етап - навчаємо дітей моделюванню предметно-практичних побудов;
- четвертий етап - навчаємо дітей орієнтуванню в просторі за допомогою схем.
 
  Основні завдання навчання просторової орієнтації дошкільнят із зоровою патологією:
 1. Формування потреби в самостійному орієнтуванні.
2. Подолання страху простору і невпевненості у своїх силах.
3. Оволодіння орієнтуванням на власному тілі.
4. Навчання способам і прийомам орієнтування в мікропросторі (за столом, на аркуші паперу, в книзі).
5.Формування необхідних спеціальних умінь і навичок самостійного оволодіння замкнутим і вільним простором та орієнтування в ньому.
6. Навчання орієнтуванню спільно зі зрячими однолітками і дорослими.
7. Ознайомлення з прийомами орієнтування за допомогою допоміжних засобів (тростина, звукові сигнали).
  Вирішення цих завдань передбачає здійснення комплексного підходу до визначення змісту програми і проводиться у взаємодії з вихователями. Вихователі закріплюють і вдосконалюють ті способи і прийоми пізнання навколишнього світу, які сформовані у дітей на заняттях тифлопедагога, вчить користуватися цими способами і прийомами в самостійній діяльності (ігровій, навчальній,побутовій).
 
   При навчанні орієнтуванню на власному тілі використовуємо такі прийоми:
  · зорово-дотикове обстеження дитиною свого тіла;
 · розгляд себе в дзеркалі, знаходження і називання частин свого тіла;
 · співвіднесення дитиною частин свого тіла з тілом іншої дитини;
 · словесне позначення їх просторового розташування;
 · зорово-дотикове обстеження дитиною ляльки: виділення і називання частин її тіла;
 · словесне позначення їх розташування.
 
   Особлива увага приділяється вмінню дітей розрізняти праву і ліву сторони, бо орієнтування саме в цих напрямках є необхідною основою засвоєння не тільки свого тіла, але і простору навколо себе. Діти вправляються у впізнаванні предметів за допомогою зору і дотику, а потім визначають їх розташування в просторі за допомогою слухового сприйняття.
   Наступним етапом корекційного навчання є формування у дітей вміння створювати найпростіші моделі просторових відносин між іграшками, предметами та їх замінниками. Навчання дітей орієнтуваннію в просторі з використанням схем є наступним більш складним етапом нашої роботи. Проводиться воно послідовно за такими напрямками:
 · навчання орієнтуванню в просторі за  картинкою-планом;
 · знайомство з умовними зображеннями предметів;
 · формування вміння співвідносити розташування в просторі реальних предметів зі схемою;
 · навчання самостійному складанню простих схем замкнутого простору.
  Придбані дітьми навички роботи зі схемами сприяють розвитку їх просторового мислення, що значно полегшує зорово-просторову орієнтацію, уявлення про навколишній простір розширюються, діти опановують навички самостійного орієнтування не тільки в знайомих приміщеннях (у групі, спальні), а й в незнайомому замкнутому просторі.  

Далі буде...

                                 Вчитель-дефектолог Ірина Іванівна Акименко.


                                            Шановні батьки! 

Якщо ви знаєте про проблему зниженого зору у вашої дитини, не зволікайте! На базі ДНЗ № 6 "Крунк" щовівторка з 16 до 17 години безкоштовно діє консультаційний пункт для дітей з проблемами зору.
Сім’я - це постійне і найближче оточення малюка, тому основним у вихованні є ставлення батьків до дефекту своєї дитини. Якщо ви серйозно стурбовані проблемою вашого синочка чи донечки, запрошуємо вас до нашого консультаційного пункту, а з травня цього року можна оформити дошкільника в спеціалізовану групу ДНЗ.

Переглядів: 945 | Додав: Vika | Рейтинг: 5.0/6
Всього коментарів: 1
1
1 svet@lana   [Матеріал]
Що для звичайної, здорової дитини є простим та легким, то для дитини з порушенням зору - певне навантаження або складне навчання. Спираючись на допомогу батьків та педагогів, дитина отримує упевненість у власних силах та подолає свій недуг або безболісно пристосується до життя.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сентябрь

КРУНК